Фатальний розлад

Помираючий чоловік, якого було поранено, був попрошений правоохоронцями зробити заяву, і зробити це швидко.

"На вас напали без провокації, звичайно," сказав окружний прокурор, готуючись записати відповідь.

"Ні," відповів помираючий чоловік, "це я був агресором."

"Так, я розумію," сказав окружний прокурор. "Ви вчинили агресію — вас, так би мовити, змусили до цього. Ви зробили це для самозахисту."

"Я не думаю, що він би поранив мене, якби я його не чіпав," заперечив помираючий чоловік. "Ні, я вважаю, що він був мирною людиною і не завдав би шкоди навіть мусі. Я так тиснув на нього, що він, природно, мусив поступитися — він не міг витримати. Якби він відмовився стріляти в мене, я не бачу, як я міг би пристойно продовжувати наше знайомство."

"Боже мій!" вигукнув окружний прокурор, кидаючи блокнот і олівець. "Це все дуже незвично. Я не можу використовувати таку передсмертну заяву."

"Я ніколи раніше не знав, щоб людина говорила правду," сказав начальник поліції, "коли помирає від насильства."

"Насильство, нісенітниця!" втрутився поліцейський лікар, витягуючи і оглядаючи язик чоловіка. "Це правда вбиває його."