Договір про мир

Через низку різанин між своїми громадянами Китай і Сполучені Штати чотири рази занурювалися в руйнівні війни. У 1994 році філософ з Мадагаскару запропонував рішення урядам обох розгублених країн. Він представив наступний modus vivendi:

"Різанини мають бути суворо заборонені, як це було в минулому; однак будь-який громадянин або підданий будь-якої з країн, який порушить цю заборону, зобов'язаний зняти скальпи з усіх осіб, які були вбиті. Ці скальпи потім мають бути передані місцевому чиновнику, призначеному для їх прийому та зберігання, який присягає зберігати їх і надавати правдивий звіт про колекцію.

Після завершення кожної різанини в будь-якій з країн, або якнайшвидше після цього, або через певні регулярні інтервали, передбачені договором, має відбуватися обмін скальпами між двома урядами, скальп за скальп, незалежно від статі чи віку. Уряд, який має більшу кількість скальпів, буде оподатковуватися за надлишок у розмірі 1000 доларів за скальп, тоді як інший уряд отримає кредит на цю суму. Крім того, раз на десятиліття має відбуватися загальне врегулювання, під час якого заборгованість буде сплачена країні-кредитору в мексиканських доларах."

План був прийнятий, необхідний договір був укладений, і було прийнято законодавство для виконання його положень. Мадагаскарський філософ зайняв своє місце в Храмі Безсмертя, і Мир розпростер свої білі крила над двома націями, хоча й до невимовного забруднення її пір'я.