Орел і Шуліка.

Орел і Шуліка

Орел, переповнений смутком, сидів на гілках дерева в супроводі шуліки.

"Чому," запитав шуліка, "я бачу тебе з таким сумним виглядом?"

"Я шукаю," відповів орел, "пару, яка підійшла б мені, і не можу знайти такої."

"Візьми мене," відповів шуліка, "бо я набагато сильніший за тебе."

"Чи можеш ти забезпечити засоби до існування своїм грабунком?" запитав орел.

"Ну," сказав шуліка, "я часто ловив і забирав страуса в свої пазурі."

Переконаний цими словами, орел прийняв його як свою пару.

Незабаром після їхнього весілля орел сказав: "Полетай і принеси мені страуса, якого ти обіцяв."

Шуліка піднявся високо в повітря, але повернувся з найжахливішою мишею, яка смерділа через те, що занадто довго лежала в полях.

"Чи це," запитав орел, "вірне виконання твоєї обіцянки мені?"

Шуліка відповів: "Щоб отримати твою царську руку, я не пошкодував би нічого, навіть знаючи, що не зможу виконати обіцяне."

Ця казка нагадує, що обіцянки, дані в пошуках бажання, не завжди виконуються, і слід бути обережним з тими, хто хвалиться своєю силою, не маючи можливості її довести.