Носоріг і Записка

Голова розкрадача неплатоспроможного банку, дізнавшись, що до них має нагрянути офіційний Нюхач Справ, вирішив вдатися до досить незвичайного підходу. Він поклав свою особисту розписку на велику суму серед ресурсів банку і, весело бренчачи на гітарі, чекав на перевірку.

Коли Нюхач прибув і натрапив на розписку, він підняв брови і запитав: "Що це?"

"Це," відповів Помічник Викачувача Депозитів, "одне з наших зобов'язань."

"Зобов'язання?" вигукнув Нюхач, недовірливо. "Ні, ні, актив. Мабуть, ви це мали на увазі."

"Тут ви помиляєтеся," терпляче пояснив Викачувач. "Цю розписку було написано в банку нашим власним пером, чорнилом та папером, і ми не платили за канцелярські товари вже півроку."

"А, я розумію," задумливо сказав Нюхач. "Це дійсно зобов'язання. Чи можу я запитати, як ви плануєте його виконати?"

"З твердістю, якщо Бог дасть," відповів Помічник Викачувача, зводячи очі до неба. "З твердістю та міцною надією на поблажливість закону."

"Досить, досить," вигукнув вірний слуга держави, задихаючись від емоцій. "Ось вам свідоцтво платоспроможності."

"А ось вам пляшка чорнила," сказав вдячний фінансист, непомітно вкладаючи її в кишеню Нюхача. "Це все, що у нас є."