Лис і комарі

Лисиця, перейшовши річку, зачепилася хвостом за кущ і не могла рухатися. Кілька комарів, побачивши її скрутне становище, сіли на неї і насолоджувалися доброю їжею, не турбуючись про лисичий стан.

Як на те, їжак, який проходив повз, зжалився над лисицею. Підійшовши до неї, він сказав: «Сусіде, ти в скруті. Можливо, я допоможу тобі, прогнавши тих комарів, що ссуть твою кров?»

«Дякую, пане Їжаку, — відповіла лисиця, — але я б краще залишила все як є.»

«Чому ж так?» — запитав їжак, здивований відповіддю лисиці.

«Бачиш, — пояснила лисиця, — ці комарі вже наситилися. Якщо ти їх прогнаєш, прилетять інші зі свіжим апетитом і вип’ють мене до краплі.»