Козар і Дикі Кози

Козар і дикі кози

Козар, проганяючи своє стадо з пасовища ввечері, помітив, що серед його кіз замішалися дикі кози. Він вирішив замкнути їх разом на ніч.

Наступного дня сильний снігопад укрив землю, що не дозволило йому вивести стадо на звичні пасовища. Тому він був змушений тримати їх у загоне. Він годував своїх кіз лише достатньо, щоб вони вижили, тоді як диким козам давав більше їжі. Він сподівався, що це спокусить їх залишитися з ним і стати частиною його стада.

Коли нарешті настала відлига, він вивів усіх на пасовище. Однак дикі кози швидко побігли до гір. Козар докоряв їм за невдячність, скаржачись, що під час бурі дбав про них краще, ніж про своє власне стадо.

Одна з диких кіз обернулася і відповіла: "Саме тому ми так обережні. Якщо ти ставився до нас краще, ніж до кіз, які мав так довго, то очевидно, що якби з'явилися інші, ти так само віддав би перевагу їм перед нами."

Ця казка ілюструє важливий урок: старих друзів не можна жертвувати без наслідків заради нових.