Скупець і його золото.

Колись давно жив Скупий, який ховав своє золото біля підніжжя дерева у своєму саду. Щотижня він викопував його і насолоджувався своїми накопиченнями, милуючись видом свого багатства. Однак злодій, який спостерігав за ним, помітив цю звичку. Одного дня злодій викопав золото і втік із ним.

Коли Скупий повернувся, щоб насолодитися своїми скарбами, він був жахнутий, знайшовши лише порожню яму на місці, де колись лежало його золото. У розпачі він рвав на собі волосся і підняв такий галас, що всі сусіди прибігли до нього. Він скаржився їм, як він любив відвідувати свої приховані скарби.

Один із сусідів, намагаючись втішити його, запитав: "Чи ти коли-небудь брав звідти щось?"

"Ні", — відповів Скупий, — "я лише приходив подивитися на нього."

Тоді сусід сказав: "Тоді приходи знову і дивися на яму; це принесе тобі стільки ж користі."

Цей випадок став гірким нагадуванням про те, що багатство, яке не використовується, може так само не існувати.