Осел у левовій шкурі.

Осел, надівши шкіру лева, блукав лісом і розважався, лякаючи всіх дурних тварин, яких зустрічав на своєму шляху. Він гордо крокував, вірячи, що він — король джунглів.

Нарешті, він натрапив на хитрого лиса. Бажаючи перевірити свій новий образ, осел спробував налякати лиса, як це робив з іншими. Однак лис, почувши звук його голосу, одразу вигукнув: «Я, можливо, і налякався б, якби не почув твого ревіння».

Ця зустріч ілюструє цінний урок: одяг може приховати дурня, але його слова завжди видадуть його.