Блоха і Віл.

Блоха так запитала вола:

"Що з тобою, що, будучи таким великим і сильним, ти підкоряєшся кривдам, які отримуєш від людей, і працюєш на них день у день? Тоді як я, будучи такою маленькою істотою, безжально живляюсь їхнім м'ясом і п'ю їхню кров без усяких обмежень?"

Відповів віл: "Я не хочу бути невдячним, бо мене люблять і добре доглядають люди. Вони часто гладять мене по голові та плечах."

"Горе мені!" сказала блоха. "Це саме гладіння, яке тобі подобається, приносить з собою мою неминучу загибель, коли воно трапляється зі мною."