
"Мій хлопче," сказав похилий батько своєму запальному й непослушному синові, "гарячий характер — це ґрунт каяття. Пообіцяй мені, що наступного разу, коли розлютишся, ти порахуєш до ста, перш ніж рухатися чи говорити."
Не встиг син дати цю обіцянку, як отримав різкий удар батьковим ціпком. До того часу, коли він дійшов до сімдесяти п'яти, він відчув нещастя, побачивши, як старий чоловік стрибає в чекаюче таксі й зникає.
У той момент син усвідомив важливість батькових слів. Гнів міг призвести до дій, яких він міг би шкодувати, і іноді наслідки втрати контролю були набагато гіршими за початкове роздратування.
Мораль історії полягає в тому, що керування своїм гнівом є надзвичайно важливим, оскільки момент гніву може призвести до жалю та втрачених можливостей для примирення.
Реклама
Завтра ввечері: Лисиця і Журавель