Жайворонок ховає свого батька.

Згідно з давньою легендою, жайворонок був створений ще до самої землі. Коли її батько помер, вона зіткнулася з глибокою проблемою: не маючи землі, вона не могла знайти відповідного місця для його поховання.

П’ять довгих днів вона залишала його ненадгробним, загублена у своєму горі. На шостий день, переповнена сумнівами та не знаючи, що робити далі, вона прийняла вражаюче рішення. У акті любові та відданості вона поховала його у власній голові.

Цей зворушливий вчинок, як кажуть, є походженням її чубчика, який зазвичай вважається могильним пагорбом її батька.

Зрештою, ця казка слугує нагадуванням про перший обов’язок молодості: шанування батьків.