Мандрівник і Доля

Мандрівник, змучений довгою подорожжю, ліг на самий край глибокої криниці, переможений втомою. Саме коли він ось-ось мав упасти у воду, кажуть, що з'явилася йому Пані Удача. Розбудивши його від сну, вона звернулася до нього:

"Добрий пане, молю, прокинься! Якщо ти впадеш у криницю, вину звалять на мене, і я здобуду погане ім'я серед смертних. Я бачу, що люди неодмінно приписують свої лиха мені, незалежно від того, наскільки вони самі накликали їх своєю дурістю."

Ця зустріч слугує нагадуванням, що кожен, певною мірою, є господарем своєї долі.