Лань і олень.

Олененя звернулося до свого батька і запитало: "Чому ти втікаєш, коли чуєш гавкіт собаки? Ти більший, сильніший і спритніший за собаку, і в тебе є гострі роги."

Олень задумливо відповів: "Тому що, дитино моя, мій характер досить непередбачуваний. Якщо я дозволю одному з цих галасливих створінь наблизитися до мене, я можу забутися в момент гніву і врешті-решт завдати йому шкоди."

У цю мить олененя почало розуміти важливість стриманості та мудрість, яка прийшла з досвідом його батька.